Колір і колірний вплив
Поняття кольору застосовується властиво для позначення самого колірного пігменту або матеріалу, які піддаються фізичному й хімічному визначенню й аналізу. Колірне бачення, що виникає в очах і свідомості людини, несе в собі людський значеннєвий зміст.
Однак піку ока й мозок можуть прийти до чіткого розрізнення кольору лише за допомогою порівнянь і контрастів. Значення й цінність хроматичного кольору можуть бути визначені лише за допомогою його відносини до якого-небудь ахроматичного кольору - чорному, білому або сірому, або ж по його відношенню до одному або декількох іншим хроматичним квітам. Сприйняття кольору, на противагу до його фізико-хімічної реальності, є реальністю психофізіологічної.
Психофізіологічна реальність кольору і є саме те, що я називаю колірним впливом. Колір як такий і колірний вплив збігаються тільки у випадку гармонійних півтонів. У всіх інших випадках колір миттєво здобуває змінена, нова якість. Приведемо тут кілька прикладів. Відомо, що білий квадрат на чорному тлі буде здаватися більшим, чим чорний квадрат такої ж величини на білому тлі. Білий колір випромінюється й виходить за свої межі, у той час як чорний веде до скорочення розмірів займаних їм площин. Ясно-сірий квадрат здається темним на білому тлі, але той же ясно-сірий квадрат на чорному сприймається світлим.
Жовтий квадрат даний на білому й на чорному тлі. На білому тлі він здається темніше, роблячи враження легкого ніжного тепла. На чорному ж стає надзвичайно світлим і здобуває холодний, агресивний характер.
Червоний квадрат зображений на білому й на чорному тлі. На білому червоний колір здається дуже темним і його яскравістю ледь помітна. Але на чорному т же червоний випромінює яскраве тепло. Якщо синій квадрат зобразити на білому й чорному тлі, то на білому він буде виглядати темним, глибоким кольором, а навколишній його білий стане навіть більше світлим, чим у випадку з жовтим квадратом. На чорному ж тлі синій колір посвітліє й придбає яскравий, глибокий і світний тон.
Якщо сірий квадрат зобразити на крижаному синьому й на жовтогарячий^-жовтогарячім-червоно-жовтогарячому тлі, то на крижаному синьому він стане червонуватим, у той час як в оточенні жовтогарячих-жовтогарячої-червоно^-жовтогарячого - синюватим. Різниця стає досить помітної, якщо ці композиції розглядати одночасно.
Коли колір і враження від нього (його вплив) не збігаються, колір робить дисонуюче, рухливе, нереальне й скороминуще враження. Факт перетворення матеріальної даності форми й кольори у віртуальну вібрацію дає художникові можливість виразити те, чого не можна передати словами. Наведені приклади могли б бути розглянутий і як прояв симультанности. Можливість симультанних перетворень змушує нас при роботі над колірною композицією починати з оцінки дії кольору й потім уже відповідно до цього думати про характер і розміри колірних плям.
Якщо тема добутку йде від першого емоційного поштовху, то й весь процес формоутворення повинен бути підлеглий цьому первісному й основному почуттю. Якщо головним виразним засобом є колір, то композиція повинна починатися з визначення колірних плям, які визначать і її малюнок. Тому, хто починає з малюнка, а потім додає до ліній колір, ніколи не вдасться досягти переконливого й сильного колірного впливу. Колір має власну масу й силою випромінювання й надає площині іншу цінність, чим це роблять лінії.
